Довідка:Довідка

Матеріал з Вільне програмне забезпечення в освіті та науці

Зміст 1 Правила 2 Посилання на документацію з MediaWiki 3 Як редагувати вікі за допомогою текстового редактора 3.1 GNU/Emacs 3.2 GVim 3.3 Gedit 3.4 Kate 3.5 Джерела та додаткова інформація 4 VoIP-конференція учасників проекту 4.1 Встановлення Ekiga 4.2 Ekiga та Skype 4.3 Налаштування Ekiga 4.4 Конференції на ekiga.net

Правила

'Проект'

Готові збагатити Вікі методичними настановами, описами або корисними порадами? Користуватися MediaWiki дуже просто. Але перш ніж створювати чи змінювати сторінки, будь ласка, приділіть декілька хвилин читанню цих порад, які допоможуть нам зробити цю Вікі чудовим інформаційним джерелом для кожного зацікавленого у поширенні вільного програмного забезпечення.

1. Візьміть до уваги ліцензійні умови щодо розміщення інформації. Всі дані, які ви додаватимете на цьому веб-сайті оприлюднюються згідно до умов GNU Free Documentation License та Creative Commons Attribution-Share Alike license. Загалом це означає, що ви можете використовувати дані з сайта, поширювати і змінювати їх, і що ви можете розповсюджувати змінені дані, не змінюючи умов їх поширення.

2. Зважайте на авторські права на дані зі сторонніх джерел. Якщо ви використовуєте дані з інших веб-сайтів — текст, знімки вікон або зображення, будь ласка, переконайтеся, що маєте на це дозвіл. Поважайте роботу авторів: надавайте посилання на оригінальні матеріали.

3. Поважайте роботу інших. Зокрема, якщо інформація, подібна до вашої, вже існує на сайті. Намагайтеся не змінювати визначеної структури, зокрема на сторінках глосарію. Якщо виникає потреба у радикальних змінах, будь ласка, залиште повідомлення про це на сторінці «Обговорення», перш ніж почнете змінювати сторінку, і зачекайте на відповідь, яка має надійти протягом часу достатнього для ознайомлення з проектом змін. Ви можете використовувати сторінку «Обговорення» для спілкування з іншими авторами. Вікі створено для співпраці у редагуванні, отже ви можете вільно спілкуватися на цікаві для вас теми.

4. Вказуйте коротке, але змістовне резюме внесених вами змін. Таким чином ви спростите іншим розуміння суті внесених вами змін. Ваші повідомлення будуть особливо корисними для тих, хто спостерігатиме за новими редагуваннями. Звичайно ж, ми припускаємо, що вказані вами у резюме відомості справді описують внесені зміни. Роботу Вікі побудовано на довірі і співпраці, отже вам слід про це завжди пам’ятати.

5. Починаючи нову сторінку, вкажіть мету її створення (приклад). Це надасть змогу іншим учасникам зрозуміти ваші наміри і, за бажанням, ефективно приєднатися до роботи. Також це допоможе уникнути непорозумінь. Якщо ви вважаєте, що мета існування нової сторінки зрозуміла без додаткових пояснень, то можете проігнорувати це правило.

6. Зареєструйтеся і увійдіть до системи. Таким чином ви не лише спростите встановлення зв’язку з вами іншим авторам, але, що важливіше, повідомите всіх про своє авторство. Як знати, можливо додані вами відомості дуже важливі для когось з читачів.

7. Пам’ятайте про мету створення цієї Вікі. Цей збірник відомостей — це не місце для даних, що не стосуються освіти, не портал новин про Linux чи інше вільне програмне забезпечення, не місце для запитів щодо реалізації функціональних можливостей або звітів про помилки у програмах. Для цього існують спеціальні сторінки та системи стеження за вадами, які будуть належним місцем для висловлення ваших поглядів та отримання підтримки. Якщо ви вкажете ваші дані у належному місці, шанси на те, що вони знайдуть вдячних читачів, значно зростуть. Намагайтеся не розміщувати у Вікі відомості, що стосується лише певних дистрибутивів. Будь ласка, якщо ви все ж розміщуєте подібні відомості, вкажіть, якого дистрибутива вони стосуються. Якщо ви не певні щодо того, чи є вказані відомості специфічними для дистрибутива, назву дистрибутива варто все ж вказати.

8. Дотримуйтеся загального стилю. Гарним прикладом нової статті є стаття щодо Cantor.

9. І нарешті, будь ласка, дотримуйтеся правил ввічливої поведінки. Спільноту вільного програмного забезпечення побудовано на принципах співпраці, взаємної поваги та довіри. Повага до цих цінностей забезпечує можливість співпраці у спільноті у приємній та творчій атмосфері. Уважно прочитайте правила і запам’ятайте їх пункти — ці правила допоможуть вам під час роботи тут або деінде поза цим порталом.

Ми намагаємося побудувати базу знань з впровадження вільного програмного забезпечення у освіті для всіх, хто цим цікавиться, і сподіваємося, що ви отримаєте задоволення від активної роботи на цьому порталі та користування його сторінками.

Посилання на документацію з MediaWiki

• [1] - user info on MediaWiki site.
• [2] - MediaWiki Handbook on MetaWiki

Як редагувати вікі за допомогою текстового редактора

MediaWiki — надає можливість редагувати вікі-сторінки за допомогою вбудованого веб-інтерфейсу. Цей інтерфейс зрозумілий і зручний, але редагування вікі-сторінок за допомогою зовнішнього редактора має важливу перевагу (особливо якщо ви пишете чи редагуєте велику статтю) — ви можете використовувати всі функції відповідного редактора, наприклад, перевірку орфографії, підсвічування тексту, комбінації клавіш тощо.

Існує багато способів включити зовнішній текстовий редактор в процес редагування вікі-сторінок. Тут описується один з них, який базується на використанні трьох компонентів:

• браузер Firefox (чи базований на ньому)
• додаток до Firefox It's All Text
• текстовий редактор

Робочий процес, що включає ці компоненти, може виглядати так:

1. У браузері перейти до сторінки редагування статті (Alt-Shift-e).
2. У браузері натиснути кнопку "Попередній перегляд" (Alt+Shift+p) (*).
3. Натиснути кнопку edit, що з'явиться біля текстового поля зі змістом статті (кнопка edit вбудовується додатком It's All Text). Відкривається текстовий редактор зі змістом статті.
4. Редагувати статтю в редакторі та зберегти статтю. Текстове поле у браузері підсвітиться жовтим — це означає, що поле було змінено.
5. У браузері натиснути кнопку "Попередній перегляд" (Alt+Shift+p) та перевірити зміни.
6. За потреби перейти до пункту 4.
7. Ввести опис змін та нажати кнопку зберегти статтю.

(*) - "It's All Text" може відслідковувати та оновлювати вміст тільки тієї сторінки, де ви натиснули кнопку "edit". Сторінка "Редагування", що з'являється першою після того, як ви виконали крок 1 та сторінка "Попередній перегляд" — це дві різні сторінки. Тому, виконавши крок 2, вам не потрібно буде кожного разу переходити до попередньої сторінки після того, як ви натиснули кнопку "Попередній перегляд" і потім вирішили ще щось відредагувати.

Припустімо, що Firefox у вас вже встановлено. Тепер встановіть It's All Text (пакет iceweasel-itsalltext в Дебіен) і налаштуйте його так, щоб він викликав ваш улюблений текстовий редактор. Перейти до панелі налаштувань можна так: Інструменти -> It's All Text -> Preferences... Шлях до виконуваного файла редактора налаштовується у полі Editor.

Далі описуються специфічні налаштування різних текстових редакторів. Ці налаштування не обов'язкові, але дозволять вам використати можливості відповідних редакторів, що може підвищити вашу продуктивність.

GNU/Emacs

Для GNU/Emacs існує декілька вікі-режимів, один з яких це — wikipedia-mode.el.

Звантажте wikipedia-mode.el звідси та помістить його до каталогу, де його зможе знайти emacs під час запуску. Якщо ви не знаєте де це, можете створити цей каталог таким чином:

mkdir ~/my-elisp

І після цього додайте в файлі .emacs на самому початку такий код

(normal-top-level-add-to-load-path
  '("~/my-elisp"))

Тепер emacs буде бачити всі файли в каталозі ~/my-elisp.

Щоб сповістити emacs про наявність нового режиму, додайте до .emacs такий код

(require 'wikipedia-mode)

Щоб emacs автоматично включав режим вікі, коли ви редагуєте сторінки на edu.root.ua, як описано вище, додайте такий код до .emacs

(add-to-list 'auto-mode-alist 
 '("edu\\.root\\.ua.*\\.txt\\'" . wikipedia-mode))

Версія 1.5 wikipedia-mode переписує комбінацію 'С-\', що зазвичай використовується для перемикання мови вводу. Щоб виправити це, знайдіть в wikipedia-mode.el і закоментуйте таку строку:

(define-key wikipedia-mode-map "\C-\\" 'wikipedia-insert-itemize)

GVim

Сподіваюсь користувачі vim напишуть, як його налаштувати.

Gedit

Наразі немає спеціального режиму для вікі-коду, за винятком додатка для MoinMoin.

Kate

Завантажте документ до редактора. Увімкніть відповідне підсвічування за допомогою позначення пункту меню Інструменти -> Підсвічування -> Розмітка -> MediaWiki.

Джерела та додаткова інформація

• Wikipedia Text editor support
• It's All Text! Plugin
• Emacs Wiki wikipedia-mode.el
• Wikipedia Wikipedia-mode.el

VoIP-конференція учасників проекту

Учасники проекту можуть проводити голосові конференції на ekiga.net. Для того щоб приєднатися до конференції, необхідно мати налаштовану програму VoIP, наприклад Ekiga, та обліковий запис на ekiga.net. Час проведення конференцій та вся необхідна інформація повідомляється у поштовій розсилці проекту.

Обліковий запис на ekiga.net можна отримати безкоштовно. Після завершення реєстрації ви отримаєте особисту SIP-адресу типу sip:ueser_name@ekiga.net та пароль. Ці данні знадобляться нам під час конфігурації Ekiga.

Встановлення Ekiga

Спосіб встановлення Ekiga залежить від вашого дистрибутиву. Рекомендованою версією є 3.2.5 та вище. На спеціальній сторінці Ekiga-Wiki надано інструкції зі встановлення останньої версії програми на більшості поширених дистрибутивів.

Ekiga та Skype

Skype може перешкоджати роботі Ekiga. Наприклад, під час запуску помічника налаштування ви можете отримати таке повідомлення про помилку: "Ekiga не вдається автоматично налаштувати параметри мережі. Потрібно налаштувати мережу вручну. Для отримання докладних інструкцій прочитайте сторінку http://wiki.ekiga.org/index.php/Enable_port_forwarding_manually". Інший симптом — це неспроможність Ekiga зареєструвати користувача на сервері ekiga.net.

Обставини, за яких виникають ці помилки, з'ясувати не вдалось. Часто Ekiga та Skype працюють разом без проблем.

Якщо ви хочете скористатися Ekiga, переконайтеся, що Skype вимкнено. Усі зазначенні вище проблеми не спостерігались, якщо Skype було вимкнено.

Налаштування Ekiga

Під час першого запуску програми буде автоматично запущено помічник налаштування. Весь процес налаштування складається з восьми кроків:

1. Привітання (Залишилось сім кроків :)).
2. Ваше ім'я та прізвище.
   
3. Обліковий запис Ekiga.
   
4. Обліковий запис Ekiga Call Out.
   
   Виберіть "Я не хочу підписуватись на сервіс ekiga.net"
5. Виберіть відповідний тип з'єднання.
6. Звукові пристрої.
   
7. Пристрої вводу відео. Можна залишити без змін.
8. Перевірте правильність налаштувань та натисніть "Застосувати".
   

Якщо Ekiga повідомила, що не може зареєструвати користувача на сервері, перезапустіть програму.

Якщо і це не допомогло, запустіть з термінала програму gconf-editor, перейдіть до apps - ekiga - general - nat та переконайтеся, що напроти disable_stun нема позначки, а напроти stun_server стоїть stun.ekiga.net . Перезапустіть Ekiga.

Після вдалої реєстрації на сервері зателефонуйте за адресою sip:500@ekiga.net для перевірки працездатності Ekiga.

Конференції на ekiga.net

ekiga.net надає можливість створювати конференції. Для цього необхідно зателефонувати за номером sip:501xxxx@ekiga.net (де x = будь яка цифра від 0 до 9). Конференції можуть бути двох типів: публічні та приватні (захищені паролем). Щоб захистити конференцію паролем, перший користувач (той, що створив конференцію) має набрати PIN — будь-яке число та наприкінці #. Щоб зробити конференцію публічною необхідно просто набрати #. Номер конференції автоматично звільняється після виходу останнього користувача.

Номер конференції учасників проекту: sip:5014242@ekiga.net, пароль: 258. Час проведення конференцій повідомляється у поштовій розсилці проекту.