Нечаївська загальноосвітня школа, Кіровоградська область
Матеріал з Вільне програмне забезпечення в освіті та науці
Чому ми користуємся програмним забезпеченням на основі операційної системи Linux?
2002 року спонсори подарували нашій школі 2 комп'ютери - на одному з них було встановлено Windows XP Home Edition та Microsoft Office 2003, інший надійшов без встановленого ПЗ. Жодних правовстановлюючих документів на наявне програмне забезпечення не було. Оскільки виникла проблема зі встановленням ОС на другий ПК, то було вирішено встановити на ці комп'ютери операційну систему MandrakeLinux, певний досвід використання якої вже був. Після переформатування жорстких дисків операційна система з необхідним прикладним і офісним забезпеченням встановилась протягом 20 хвилин, що було вже швидше, ніж встановлення Windows XP. Відразу виникли проблеми з підтримкою струменевого принтера Lexmark z625 - необхідний драйвер було потрібно шукати в Інтернеті. Іншою проблемою на той час була робота зі сканером Mustek BearPaw 1200 - xsane працював з ним тільки "з під рута"
Суттєвою проблемою була відсутність розроблених методик використання тих чи інших програмних засобів в середовищі Linux. Чинна програма з основ інформатики конкретно не деталізує тип операційної системи та набір програмних засобів, необхідних для здійснення навчального процесу — у переліку необхідного програмного забезпечення для кабінетів інформаційно-комунікаційних технологій навіть вказано операційну систему Linux, що допомогло нам досягти легальності у використанні вільного ПЗ.
Чинна програма зорієнтована на підготовку користувача офісних програм (лише 17 годин на 2 роки відведено на вивчення основ програмування), то основну увагу ми зосередили на вивчення офісних програм - було встановлено офісні пакети Koffice і OpenOffice. Така комплектність виправдала себе використанням протягом декількох років (з 2003 року). Виникає питання — чому встановлювались два комплекта офісних програм? Справа в тому, що викладання інформатики в данній школі проводиться з 5-го класу, а компоненти офісного пакету Koffice (Kword, Kspread, Kpresenter) були зконфігуровано таким чином, щоб в меню програм залишити тільки необхідні пункти та навіть використовувати на початкових етапах тільки піктограми завдань. Оскільки конфігураційні файли окремі для кожного користувача, то стало можливим оптимізувати інтерфейс програм відповідно до вимог навчального процесу (для користувача “5 клас” Kword має дещо “іграшковий” інтерфейс з мінімальним текстовим меню, великими піктограмами і збільшеним виглядом шрифтів, для користувача “8 клас” інтерфейс майже повністю копіює інтерфейс Microsoft Office Word). Безперечною перевагою KOffice була також швидкість запуску компонентів та набір програм. Крім того, Krita та Karbon з цього офісного пакету застосовуються, як прості "замінники" Adobe Photoshop та Corel Draw при вивченні "Основ комп'ютерної графіки". OpenOffice було встановлено для забезпечення більш повної сумісності з форматами офісних пакетів від Microsoft до версії 2007 включно (формат docx, який “не читає” навіть Microsoft Office 2003 Word)
Оскільки кабінет інформаційно-комунікаційних технологій використовується не тільки для викладання інформатики, а й для інших шкільних дисциплін (фізика, алгебра, геометрія, історія), для яких існуюче навчальне програмне забезпечення було розроблено “під” операційну систему Windows, то нагальною потребою стало використання емулятора Windows — WINE. Останні версії цієї програми дозволяють без проблем встановлювати та запускати переважну більшість існуючих навчальних програм.
Одним з аспектів вивчення інформатики в школі є освоєння навичок алгоритмізації та програмування. Для більшості Free Pascal був прекрасною заміною Turbo Pascal та Borland Pascal з ідентичним інтерфейсом (більшість учнів не помітили різниці, перейшовши на Free Pascal). Для любителів Delphi є також альтернатива — Lazarus. Але найкращим варіантом є використання середовища аналогічного Visual Basic. Таким засобом є REALBasic від компанії REAL Software (http://www.realsoftware.com). Робота в цьому середовищі практично стає конструюванням алгоритмів та програм, причому можна розробити “справжню” програму (з вікнами, кнопками та меню). У школі використовується REALbasic 2008. Ліцензія для користувачів Linux - безкоштовна, необхідно лише зареєструватися на сайті компанії. Була проблема з англомовним інтерфейсом — на сьогодні файли локалізації перекладено українською.
Досить програмного забезпечення і для викладання в початковій школі — комплекс навчальних програм Gcompris (http://www.gcompris.net). На сьогодні це близько 100 різноманітних навчальних програм. Якщо у вас є ліцензований навчальний пакет “Сходинки”, то ви можете використати його і під Linux (з WINE).
Успішна практика застосування ПЗ на основі Linux була причиною того, що в 2006 році ми встановили цю операційну систему на комп'ютерах отриманого нами сучасного навчального-комп'ютерного комплексу - наявні ліцензійні Windows i MS Office 2003 майже не використовуються.
Які проблеми можуть виникнути при переході на вільне програмне забезпечення?
- Встановлення Linux на учнівські комп'ютери, які, як правило не мають пристроїв для зчитування компакт-дисків. Залишається можливість встановлення через мережу, з жорсткого диску (попередньо зкопіюваши на нього вміст інсталяційних компакт-дисків) або з “переносного” приводу компакт-дисків(практика показує, що це часто найкращий варіант). На разі така ж проблема виникає і з перевстановленням операційної системи Windows на учнівських комп'ютерах.
- Відсутність деяких драйверів. Хоча Linux намагається оперативно реагувати на появу нових апаратних засобів (відеокартки, принтери, звукові плати), але можлива ситуація , що саме до пристрою, встановленого у вашому комп'ютері, не буде відповідного драйвера. Якщо це відеокартка, то, можливо, не буде прискорення 3D-графіки (хоча система буде працювати і зображення буде на екрані монітора). Якщо це звукова плата — не буде звуку і т.п. У крайньому разі необхідний драйвер можна знайти у Всесвітні мережі (http;//www.google.com). Хоча досвід показує, що особливих проблем із встановленням обладнання у сучасних версіях Linux не існує (для деяких пристроїв можуть не працювати деякі функції). При перевстановленні Windows також можлива така проблема.
- Необхідність дотримуватись чіткого розмежування у правах доступу до файлів та засобів операційної системи — рядовий користувач не може не те, що встановити нову програму — йому не дозволено навіть змінити дату та час (такі права має лише адміністратор - root). На перших порах це викликає певні незручності, але швидко звикаєш до того, що не можна порпатись у чужих файлах.
Які ж переваги у використанні Linux та вільного програмного забезпечення?
- Моральне задоволення від того, що ви використовуєте не контрафактне програмне забезпечення (Див. “Дело Поносова”)
- Моральне задоволення від того, що саме ви використовуєте Linux, а всі інші сидять “під Windows” і готують “контингент клієнтів для Білла Гейтса”.
- Встановивши Linux, ви отримуєте “все в одному” - операційну систему, офісний пакет, програвачі, які працюють з будь-якими видами аудіо та відеофайлів, програми роботи з графікою професійного рівня, набір програм для роботи в Інтернеті (браузери, поштовики, аськи і т.п.)
- При бажанні ви можете зробити “тюнінг” своїй системі — ваш Linux буде не схожим на жоден інший Linux у всьому світі — набір програм, вхід в систему, значки, обрамлення вікон, шпалери ви можета змінювати за власним розсудом.
- Linux має можливості Windows Vista, потребуючи ресурсів, як Windows XP.
- Linux може працювати і на застарілих комп'ютерах — використайте більш простіші менеджер вікон та програми, що не потребують багато системних ресурсів.
- Linux можна запускати і з компакт-диска (Live CD), що може бути незамінним для використання у аварійних ситуаціях.
Основною причиною того, що більшість педагогів — викладачів інформатики не використовують вільне ПЗ, полягає в тому, що вони не знайомі з вільним програмним забезпеченням і не мають практики користування операційною системою Linux та офісними програмами, які працюють у її середовищі. Інша болюча проблема — практична відсутність навчальних посібників зорієнтованих на використання вільного програмного забезпечення.
